Повітряні сили

Повітряні сили

Основні шляхи щодо створення сучасних Повітряних Сил Збройних Сил України:

  • проведення адміністративної реформи у Повітряних Силах ЗС України;
  • проведення структурної перебудови Повітряних Сил ЗС України;
  • поступове збільшення у складі Повітряних Сил ЗС України питомої ваги Об’єднаних сил швидкого реагування, поетапного нарощування їх боєздатностіза рахунок їх максимально можливого ресурсного забезпечення, якісної підготовки та комплектування, досягнення взаємної сумісності із збройними силами НАТО;
  • оптимізація кількісних показників Повітряних Сил ЗС Україниза рахунок ліквідації до кінця 2009 року військових організмів, з яких вилучається озброєння і військова техніка з вичерпаним ресурсом, а також з’єднань, частин та установ, які є неперспективними і підлягають скороченню згідно Стратегічного оборонного бюлетеня;
  • поступовий перехід до професійних Повітряних Сил ЗС України.

Загальна структура Повітряних Сил ЗС України й надалі зберігатиме дві паралельні гілки:

  • організаційну(роди сил: авіацію, зенітні ракетні війська, радіотехнічні війська, а також частини бойового (спеціального) забезпечення та обслуговування);
  • функціональну(об’єднані сили швидкого реагування, основні сили оборони, сили підтримки (підсилення)).

Це дозволить в рамках організаційної структури створити оптимальну та економічно доцільну систему підготовки та всебічного забезпечення військ (сил), а в структурі за функціональним призначенням — забезпечити максимальну реалізацію бойових можливостей сил і засобів у спільних діях.

Складові компоненти Повітряних Сил

Одним із важливих напрямів реформування та розвитку Повітряних Сил ЗС України, є збалансований розвиток їх складових компонентів.

Повітряні Сили у своєму складі матимуть повітряний та протиповітряний компоненти, які розподілятимуться на роди:

  • авіації (винищувальну, бомбардувальну, штурмову, розвідувальну, військово-транспортну та спеціальну);
  • протиповітряної оборони(зенітно-ракетні та радіотехнічні війська);
  • спеціальні війська(окремі військові частини і підрозділи: — розвідувальні, інженерні, РХБ захисту, зв’язку АСУ та РТЗ, РЕБ, метеорологічного забезпечення та інші);
  • частини матеріально-технічного і медичного забезпечення;
  • навчальні заклади.

 

У складі Повітряних Сил передбачається мати штаб та авіаційні бригади (винищувальні, бомбардувально-розвідувальні, штурмові, транспортні), зенітні ракетні з’єднання та радіотехнічні полки, а також військові частини та установи підтримки і забезпечення.

Структура Повітряних Сил

Структура Повітряних Сил включатиме: повітряні командування, Харківський університет Повітряних Сил, Державний авіаційний науково-випробувальний центр, військові частини, установи та організації безпосереднього підпорядкування.

У рамках організаційної перебудови Повітряних Сил передбачається перехід до структури «повітряне командування — бригада (полк)».

Стосовно функціональних структур Повітряних Сил ЗС України, то вони будуть представлені:

  • об’єднаними силами швидкого реагування;
  • основними силами оборони;
  • силами підтримки (підсилення).

Основна увага приділяється оснащенню та підготовці Об’єднаних сил швидкого реагування, які стануть, найбільш боєздатною їх функціональною структурою. Вони призначаються для негайного реагування, локалізації збройного конфлікту на одному з оперативних напрямків, недопущення його переростання у локальну (регіональну) війну та забезпечення, у разі необхідності, організованого розгортання Основних сил оборони.

За станом укомплектованості особовим складом, забезпеченості озброєнням і військовою технікою, усіма видами матеріальних засобів Об’єднані сили швидкого реагування будуть постійно готовими до виконання визначених завдань в організаційно-штатній структурі мирного часу.

Повітряну складову Об’єднаних сил швидкого реагування утворюють визначені авіаційні, зенітні ракетні та радіотехнічні військові частини.

Основні сили оборони будуть найбільш чисельною функціональною структурою Повітряних Сил ЗС України і складатимуть основу оборони держави. Вони призначаються для відбиття воєнної агресії, рішучого розгрому противника, примушення його до припинення бойових дій, а також створення умов для встановлення миру.

Основним призначенням сил підтримки (підсилення) є накопичення озброєння і військової техніки, інших матеріальних засобів, підготовка людських ресурсів для відновлення втрат ОСШР та Основних сил оборони. До їх складу входитимуть військові навчальні заклади та навчальні центри, резервні з`єднання та частини, арсенали, бази і склади озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів.

Завдання Повітряних Сил ЗС України

Виконання заходів реформування та розвитку Повітряних Сил Збройних Сил України забезпечить їх готовність до виконання наступних основних завдань:

  • ведення радіо-, радіотехнічної, радіолокаційної та повітряної розвідки, збору і узагальнення даних, оповіщення військ (сил), органів управління та вищого керівництва Збройних Сил України;
  • несення бойового чергування по протиповітряній обороні в Збройних Силах України;
  • участі у протиповітряній обороні держави та Збройних Сил України;
  • участі у протидії терористичним актам (в антитерористичних операціях), диверсіям на військових об’єктах та проявам тероризму з використанням повітряних суден;
  • нанесення ударів по визначених наземних (морських) цілях у тактичній та оперативно-тактичній глибині;
  • здійснення авіаційної підтримки військ (сил);
  • здійснення повітряних перевезень (евакуації повітрям);
  • участі у підготовці держави та її території до оборони;
  • участі у міжнародному військовому співробітництві та забезпечення можливості Повітряних Сил Збройних Сил України приймати ефективну участь як у довгострокових, так і короткострокових міжнародних миротворчих та гуманітарних операціях.

Пріоритетними напрямами розвитку озброєння та військової техніки визначені:

  • забезпечення підтримання встановленого рівня бойової готовності озброєння і військової техніки за рахунок організаційних заходів та використання внутрішніх резервів і можливостей Повітряних Сил, в першу чергу частин ОСШР;
  • активізація роботи з вилучення та реалізації застарілих зразків озброєння і військової техніки, утилізації техніки та авіаційних засобів ураження (АЗУ), що відпрацювали встановлені терміни і до подальшої експлуатації не придатні;
  • продовження оптимізації складської бази щодо утримання авіаційних засобів ураження, розширення номенклатури ремонту керованих АЗУ класу «повітря — поверхня» на арсеналах;
  • розробка та впровадження автоматизованих систем управління та зв’язку, зброї на нових фізичних принципах дії, засобів розвідки, радіоелектронної боротьби та захисту військ і об’єктів від високоточної зброї.