ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 1094

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 1094

І. СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС НАВКОЛО  УКРАЇНИ

США ЗАКЛИКАЛИ РАДБЕЗ ООН ДО ТИСКУ НА РОСІЮ

Постпред США в ООН Ніккі Гейлі закликала Раду безпеки посилити тиск на Росію через ситуацію в Сирії. Про це вона заявила в ході засідання Радбезу в четвер, повідомляє Reuters.

За її словами, необхідно зосередити «всі погляди і всі тиски на Росію», щоб покласти край сирійському конфлікту.

“Саме вони (Росія) могли б зупинити це, якби захотіли… Ми повинні чинити тиск на Росію”, — сказала Гейлі. “Я буду продовжувати наполягати на тому, щоб Рада Безпеки діяла, щоб зробила щось, незалежно від того, чи продовжить Росія накладати вето, тому що це наш голос, який потрібно почути”, — заявила вона. «Росія продовжує прикривати лідера, який використає хімічну зброю проти свого народу», — підкреслила Хейлі.

УКРАЇНА ТА БІЛОРУСЬ АКТИВІЗУЮТЬ ЕКОНОМІЧНУ СПІВПРАЦЮ

Президент України провів зустріч із ПРЕЗИДЕНТОМ Білорусі Олександром Лукашенком під час робочого візиту до Республіки Білорусь. Глави держав обговорили широкий спектр питань двосторонньої співпраці.

Петро Порошенко зазначив, що у частині економічної співпраці Україна і Білорусь вийшли на непогані  результати. «Динаміка зростання взаємного товарообігу у 2016 році свідчить про різке покращення економічної ситуації в Україні. А динаміка перших двох місяців цього року – ще більше багатообіцяюча», — зазначив Президент під час спільної з Президентом Білорусі заяви для представників ЗМІ. За словами Глави держави, ми бачимо користь, ефект від взаємовигідної співпраці, в тому числі в галузі машинобудування.

«Ми домовились дати доручення розробити та підписати угоду про відновлення виробничої кооперації між нашими підприємствами. В тому числі, це стосується галузі сільськогосподарського машинобудування, автомобілебудування, енергетичного машинобудування, з підвищенням ступеню локалізації продукції машинобудування, яка постачається на українські ринки», — повідомив Петро Порошенко про підсумки переговорів з Президентом Білорусі.

  1. ДІЇ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ, СПРЯМОВАНІ НА СТАБІЛІЗАЦІЮ ОБСТАНОВКИ В КРАЇНІ, БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ ТА ІНШІ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ

ПІДТРИМКА УКРАЇНСЬКИХ РЕФОРМ

26-27 квітня в рамках візиту до Брюсселя Заступник Глави Адміністрації Президента України, Секретар Національної Ради Реформ Дмитро Шимків взяв участь у низці заходів, присвячених обговоренню актуальних питань реформування країни.

Під час зустрічі із членами кабінетів ключових Комісарів ЄС Дмитро Шимків розповів про результати впровадження реформ у 2016-му — на початку 2017 року. Однією з важливих тем зустрічі став прогрес України у сфері боротьби з корупцією. Співрозмовники обговорили результати запровадження електронного декларування, функціонування системи електронних державних закупівель «ProZorro», діяльність новостворених антикорупційних органів.

“Серед ключових пріоритетів, які визначив Уряд на наступний період: земельна реформа, реформа системи охорони здоров’я, соціальної сфери, приватизація, реформа державного управління. Вкрай важливо вже цього року провести тендер на 4G, що дозволить залучити до державного бюджету 6,5 млрд. грн” — поінформував представників кабінетів Комісарів Дмитро Шимків.

Прогрес українських реформ цікавить не лише єврочиновників, але й бельгійських урядовців. Зокрема, під час зустрічі з керівним складом Міністерства закордонних справ Бельгії секретар Нацради реформ окреслив пріоритетні завдання для України стосовно покращенню бізнес-клімату.

“Серед основних завдань я би виокремив судову реформу і підвищення довіри інвесторів до правоохоронної системи”, — зауважив Дмитро Шимків, — “Податкова реформа — другий важливий пункт стратегії. Нагадаю, що в Україні запрацювала електронна система відшкодування ПДВ. Це прорив для країни та позитивний сигнал для інвесторів. Не потрібно забувати про впровадження нового більш ефективного регулювання для різних ринків. Протягом 3-х років були скасовані тисячі застарілих радянських норм та стандартів, а на їх місце прийшли адаптовані до наших реалій сучасні європейські норми. Все це покликане не лише покращити бізнес-клімат, але зробити умови для малого та середнього бізнесу більш комфортними”.

Під час неформального засідання Робочої групи Ради ЄС Дмитро Шимків подякував за масштабну технічну, фінансову та експерту допомогу, яку Європейський Союз надає Україні з метою підтримки програми всеохоплюючих реформ. Окремий наголос учасники дискусії зробили на важливій ролі, яку відіграють Угода про асоціацію та перспектива запровадження безвізового режиму для забезпечення незворотності у впровадженні реформ. Візит Заступника Глави Адміністрації Президента України відбувся на наступний день після того, як Комітет постійних представників ЄС затвердив надання безвізового режиму для України.

Засідання делегації ЄС до Парламентського комітету асоціації “Україна — ЄС” було присвячене обговоренню актуальних питань, серед яких ситуація навколо виконання Мінських домовленостей, візова лібералізація, прогрес реформ. Дмитро Шимків подякував європейським партнерам за підтримку українських реформ та окреслив наступні кроки, які будуть покликані зробити реформи незворотними.

ІІІ. ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

29 квітня 1648р. – почалася українсько-польська битва під Жовтими Водами. 12-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об’єднаними козацько-татарськими 9-тисячними силами. Козаки підійшли під самі польські шанці, підкопалися, попідвозили гармати, порох та почали приступ. Але поляки мали сильнішу артилерію й відбили напад запорожців. Тоді почалася тривала позиційна боротьба, що завершилася перемогою запорізьких козаків 16 травня.

29 квітня 1915р. – початок запеклих боїв за Маківку – гору у Сколівських Бескидах, де Українські січові стрільці тримали оборону перед російськими військами. Бої тривали до 2 травня, після чого російські окупанти почали відступ.

29 квітня 1918р. – у Києві влада перейшла до Павла Скоропадського, якого обрали гетьманом Української держави на Хліборобському конгресі. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. Усі міністри УНР та їхні заступники звільнялися. Усі розпорядження як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Обіцяно найближчим часом видати закон про порядок виборів до українського Сойму.

Вилдано «Грамоту до всього українського народу», яка гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.

29 квітня 1919р. – спроба перевороту в УНР, вчинена генерал-хорунжим Володимиром Оскілком у тодішній столиці – Рівному — за підтримки Української партії соціалістів-самостійників і Української народно-республіканської партії. Учасники державного перевороту вимагали скликання Установчих зборів та усунунення Симона Петлюри від керівництва військовими справами. Крім того, Оскілко надіслав своїх представників до Польщі з метою ведення мирних переговорів.

Були арештовані голова уряду Борис Мартос, керівник МВС Ісак Мазепа, більшість інших петлюрівських міністрів. Однак главу УНР Петлюру арештувати не вдалося — він перебував не в Рівному, а на залізничній станції Здолбунів. Арешт Петлюри Оскілко довірив великому загону кінної гвардії на чолі з отаманом Семеном Гризлом. Повстанці сподівалися, що у Здолбунові ніхто не знає про заколот. Але як тільки Гризло наблизилися до станції, загін оточили вірні Петлюрі підрозділи. Командир загону вирішив не приймати бою і повернувся до Рівного.

Тим часом Рівне атакували частини корпусу Січових стрільців Євгена Коновальця, загони петлюрівської польової варти й один бронепотяг. На десяту годину ранку 30 квітня переворот Оскілка зазнав повної поразки. Оскілку та деяким його соратникам вдалося втекти з Рівного. 12 травня отаман здався представникам польської влади

  1. ЩОДО ОБСТАНОВКИ В РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ АТО

РОСІЙСЬКО-ОКУПАЦІЙНІ ВІЙСЬКА ПРОДОВЖУЮТЬ ОБСТРІЛИ ПОЗИЦІЙ СИЛ АТО http://www.mil.gov.ua/

За минулу добу підрозділи противника 52 рази відкривали вогонь по позиціях ЗС України.

На Приморському напрямку, вогнем мінометів калібру 120-мм та 82-мм, озброєння БМП та гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї противник накривав позиції морських піхотинців у районі Водяного. З 82-міліметрових мінометів, озброєння БМП та гранатометів різних систем гатив по опорних пунктах поруч Мар’їнки. З мінометів калібру 120-мм, озброєння БМП, гранатометів, кулеметів великих калібрів та стрілецької зброї ворог бив по позиціях поблизу Гнутового. Зхисників Широкиного обстрілював з озброєння БТР, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а оборонців Новотроїцького — з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. По позиціях у районах населених пунктів Павлопіль та Красногорівка противник вів вогонь з гранатометів і кулеметів великих калібрів, а по опорних пунктах поблизу Новоселівки Другої — зі стрілецької зброї.Поблизу Павлополя та Мар`їнки діяли ворожі снайпери.

На Донецькому напрямку, по позиціях поруч Авдіївки ворог гатив з артилерії калібру 122-мм, мінометів калібру 120-мм та 82-мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. По опорних пунктах поблизу Миронівського ворог вів вогонь з мінометів калібру 82-мм, озброєння БМП, гранатометів та кулеметів великих калібрів. По оборонцях Зайцевого та Камянки противник застосував 82-міліметрові міномети, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю, а по захисниках Верхньоторецького — озброєння БМП та кулемети великих калібрів. По позиціях в районі населеного пункту Піски противник вів вогонь з протитанкових гранатометів.

На Луганському напрямку, підрозділи російсько-окупаційних військ з мінометів калібру 120-мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї гатили по позиціях поруч Кримського. По опорних пунктах поблизу Катеринівки противник вів вогонь з 82-міліметрових мінометів та гранатометів. Оборонців станиці Луганської та Сизого ворог обстрілював з гранатометів різних систем, а захисників Валуйського — зі стрілецької зброї.

В окремих випадках, коли виникала безпосередня загроза життю і здоров’ю військовослужбовців, командири приймали рішення на адекватне відкриття вогню у відповідь.

За минулу добу троє військовослужбовців Збройних Сил України отримали поранення.

  1. АГРЕСІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

СПІЛКА СОЛДАТСЬКИХ МАТЕРІВ РФ: НА ДОНБАСІ ЗАГИНУЛИ БЛИЗЬКО 1,5 ТИСЯЧ РОСІЯН http://www.pravda.com.ua/news/

Під час війни на Донбасі загинули мінімум півтори тисячі російських військових. Так вважає керівник Союзу комітетів солдатських матерів Росії Валентина Мельникова  в матеріалі «Їх тут немає». Військові втрати Росії на Донбасі. Частина 1«.

«У нашій організації знають, що загиблих в Україні росіяни багато – півтори тисячі. Мінімум. Знаю, що в Україну продовжують відправляти росіянин», — сказала вона.

«Точних підрахунків кількості загиблих росіян в Україні немає. За історію комітету це вже 6-та війна. І ніколи ніяких даних не було – ми можемо тільки оцінювати», — розповіла Мельникова.

Вона розповіла, що у 2014 році в Росії створили спецпідрозділ, через який проходять документи російських військових на оформлення страховок.

«Раніше були страхові документи. У випадку з війною в Україні, оскільки все нелегально — «наші товариші» придумали в кінці 2014 року спецпідрозділ, через який проходять документи російських військових на оформлення страховок. Не через військкомати – а через цей спецпідрозділ. І все. Цей момент, коли воєнкоми знали, хто і де загинув, — теж закрився на початку 2015-го року. Тому відомостей немає», — розповіла вона.

На думку Мельникової «єдині, хто можуть назвати якісь більш-менш точні дані втрат — це військові лікарі». «Це ростовський госпіталь, волгоградський, новочеркаський», — сказала вона.

«Ми вважаємо, що російські втрати в Україні становлять півтори тисячі загиблих – це мінімум. І, значить, майже 5 тисяч поранених, а може бути, і більше», — додала Мельникова.

«Все почнеться потім, коли війна закінчиться, коли вцілілий вимагатиме компенсації. Сім’ї загиблих теж будуть щось вимагати. Тоді буде зрозуміло, що і як», — сказала вона.

  1. СУЧАСНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УКРАЇНА ТА ТУРЕЧЧИНА: У ФАРВАТЕРІ НАРОЩУВАННЯ СПІВПРАЦІ

26 квітня, у Києві відбулася зустріч начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України з командувачем Сухопутних військ Збройних Сил Туреччини генералом армії Саліхом Зекі Чолаком.

Під час зустрічі обговорено низку питань щодо поглиблення військової співпраці між збройними силами України та Турецької Республіки. Зокрема, передбачається активізувати та розширити мовну і фахову підготовки українських військовослужбовців в навчальних закладах Турецької Республіки. Збройні сили обох держав планують брати участь у спільних та багатонаціональних навчаннях і тренуваннях, обмінюватимуться бойовим досвідом, набутим українськими військовослужбовцями під час протидії російській агресії та турецькими військовослужбовцями під час участі у військових операціях. Також було приділено увагу окремим аспектам підготовки Сил спеціальних операцій, співробітництву в галузі радіоелектронної боротьби, підготовки фахівців інженерних військ та військ зв’язку.

У ході обміну думками щодо особливостей організації бойової підготовки генерал Саліх Зекі Чолак зазначив, що він вражений високим рівнем проведення занять та їхньою методикою, які побачив під час відвідання одного з навчальних центрів Сухопутних військ Збройних Сил України.

“Продемонстровані нам заняття з бойової підготовки не лише відповідають передовим стандартам країн НАТО, але й перевищують їх за рівнем методичної підготовки та впровадженням новаторських рішень. Українські навчальні центри програють кращим навчальним центрам країн НАТО лише за рівнем технічного оснащення, однак переважають їх за швидкістю акумулювання бойового досвіду, — сказав генерал Саліх Зекі Чолак.

Генерал армії України Віктор Муженко подякував гостю за високу оцінку Збройних Сил України та висловив сподівання на продовження плідної подальшої співпраці.

VII. ГЕРОЇЧНІ ВЧИНКИ

ПОЗИВНИЙ “СМАЙЛ”: З БІЗНЕСМЕНА В КОМАНДИРИ СНАЙПЕРІВ

У нього був прибутковий бізнес і він звик жити в своє задоволення. Та коли в країну прийшла війна, усі зароблені гроші він почав витрачати на засоби захисту, новітнє оснащення та автомобілі для армії. А власний комфорт проміняв на безкінечні поїздки в АТО, куди особисто відвозив допомогу для військових разом із однодумцями — волонтерами Фонду «Крила Фенікса». Поки сам не приєднався до лав Збройних Сил України, як воїн. Який шлях від бізнесмена до волонтера і зрештою до служби у війську подолав боєць із позивним «Смайл» у телепрограмі «Будемо жити».

«У мене в житті було все дуже добре. З товаришем був власний бізнес — завод із виробництва вікон. Коли в країну прийшла війна, то практично весь бізнес став працювати на АТО. Більшість цих грошей уходило на закупку дорогих речей — бронежилети, каски, рації, автомобілі, — розповідає Сергій Воронін з позивним „Смайл“. — Пізніше мій однокласник Саша Ярмошин запропонував мені співпрацювати з ним. До того часу він вже був у волонтерському проекті „Крила Фенікса“. Тоді волонтери могли на відстані в тисячі кілометрів вирішувати надважливі питання армії у короткий термін».

— У перший рік російсько-українській війни волонтери були змушені возити на фронт майже все — від посуду і батарейок до медичних засобів і машин. «Бувало таке, що ми в АТО ганяли по два-три рази на тиждень з тим, що необхідно військовим. Бувало таке, що я не спав багато годин, але проїжджав біля трьох тисяч кілометрів, — згадує Воронін, — кожна каска рятувала чиєсь життя. І це нас підбадьорювало».

За словами нашого героя, у 2014-му році для сепаратистів та російських окупантів ціллю номер один були медики та волонтери. «Ми якось заїхали у Волноваху, хотіли купити хліб. Тоді були перебої із хлібом та водою. У магазин зайшли за хлібом, а продавчиня нам відмовила: „Украинской армии я не продам!“. Від’їхали трохи від магазину і тут нас наздогнав „Жигуль“. Звідти висунулися два автомати і почали стріляти по нам. Весь наш бус „прошили“, але всі живі залишилися», — говорить «Смайл».

За тривалий час, проведений на фронті, Сергій вже не міг спокійно перебувати на мирній території поки інші чоловіки ризикують життям заради країни. Він вирішив повернутися на фронт вже як воїн.

«Зараз ті, хто воює, не знають, що таке 2014-й рік. Коли в один день гинули по 50, 70, по сто людей. Коли ми як волонтери вивозили хлопців, які загинули, — гроби, іноді коробочки з тим, що лишилося від солдата, — говорить Сергій. — Я вирішив, що маю воювати. Це має стати пріоритетом у моєму житті».

Сергію запропонували місце у 58-ї бригаді. Він допомагав цьому підрозділу і командири добре його знали. Там його бачили командиром взводу снайперів. Спочатку чоловік вагався. «Відповів, що треба подумати. А вже через пару місяців перетелефонував і спитав чи все ще пропозиція у силі. У відповідь почув, що там на мене чекають. Так я підписав контракт», — розповідає «Смайл».

«Я сам формував свій підрозділ — укомплектував його з тих, кого добре знаю, з ким познайомився на війні. Наприклад, до нас перевелась дівчинка із батальйону „Дніпро“, — говорить Сергій. — У моєму підрозділі ніхто не п’є спиртне. Взагалі. Також мені вдалося отримати найсучаснішу зброю».

Самі снайпери задоволені своїм командиром. І жоден з них не пошкодував, що перевівся до Сергія у підрозділ. У підрозділі дружня атмосфера.

«Багато моїх знайомих із забезпеченого оточення не розуміють мене. Запитують мене що я маю з цього? Я відповідаю: „Окрім того, що втрачаю, нічого“. На війні я втратив бізнес і розлучився з дружиною, бо вона не зрозуміла мене, — говорить Сергій. — Вважаю, якщо у тебе в країні війна, необхідно допомагати всім, чим можеш. І навіть більше». http://www.mil.gov.ua/

VIІI. КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

ПРАКТИЧНИЙ ПОРАДНИК ДЕКЛАРАНТАМ 2017

Даний посібник має рекомендаційний характер та не є нормативно-правовим актом.

Переглянути його можна за посиланням:

http://www.mil.gov.ua/content/pdf/E-Declaration_2017.pdf

Tags:Головна, Сайт Бердичівського ОМВК, РАДІО “АРМІЯ ФМ”